Інформація про отруєння метиловим спиртом.
Отруєння метиловим спиртом.
Мети́ловий спирт (метанол,карбінол, деревний спирт) - отрута, що діє на нервову та судинну системи організму, швидко всмоктується у шлунку, максимальний рівень у крові відмічається через 1 годину після прийому.
Метиловий спирт являє собою безбарвну рідину. Метиловий спирт, потрапляючи до організму людини, утворює небезпечні для людини речовини (формальдегід та мурашину кислоту). Даний продукт широко застосовується в промисловості, але нерідко отруєння метиловим спиртом відбувається при його застосуванні замість етанолу, що найчастіше відбувається при фальсифікації горілчаних виробів.
Відрізнити метиловий спирт від етилового за зовнішнім виглядом неможливо. За смаком, запахом та кольором — вони ідентичні. У метанолу запах трохи слабший, але це зможе зрозуміти тільки професіонал. Різницю можна визначити тільки при проведенні спеціальних тестів.
Метанол в організмі людини метаболізується до формальдегіду і мурашиної кислоти, які в невеликих концентраціях діють токсично на всі системи органів. Так як майже 90% речовини виводиться нирками, то сечовидільна система вражається моментально. Цим і небезпечно вживання навіть невеликої кількості метилового спирту.
При цьому розвивається пригнічення ЦНС, виражений метаболічний ацидоз, токсичні ураження зорового нерва і сітківки ока, сліпота. Вважається, що метаболічний ацидоз обумовлений дією мурашиної кислоти, а сліпота – переважно токсичною дією формальдегіду на орган зору.
Випадкове вживання метилового спирту навіть у невеликій кількості призводить до погіршення роботи всіх систем організму. Токсична доза метанолу варіабельна. Найменша летальна доза, за наявними даними, становить 15 мл; в той же час є повідомлення про споживання таких високих доз, як 500 мл, без будь-якої інтоксикації. Як правило, доза в 30 мл вважається летальною для дорослих.
Отруєння метиловим спиртом характеризується нудотою, блювотою, розладами зору (зазвичай на 2-5 добу), атаксією, болем в ногах, ціанозом, почастішанням пульсу, втратою свідомості, падінням температури тіла, розширенням зіниць, збудженням, судомами. Після вживання метанолу з'являється легке сп'яніння. Яких -небудь патогномонічних симптомів, за винятком розлади зору, немає. Найважливішими ранніми проявами є порушення зору - "картини снігопаду", "заметіль", "туман перед очима", двоїння, порушення гостроти зору. Хворі скаржаться на затуманений зір, головний біль, запаморочення, слабкість, нудоту, блювоту, біль в животі, в м'язах, попереку, серці. У діагностиці допомагає ретельно зібраний анамнез у потерпілого або родичів, а також якісні та кількісні реакції на метанол в крові.
Істотна особливість - латентний період тривалістю від 1 до 72 годин. Скарги на погіршання зору по типу світлобоязні, розмитості або нечіткості предметів, а також "снігової бурі" перед очима в с випадках отруєння метанолом присутні практично завжди.
У важких випадках шкіра стає мармуровою, холодною. Порушується дихання, падає тиск. Можуть виникнути судоми, розширення зіниць, брадикардія, кома. На третю добу з'являються симптоми гострої ниркової недостатності. Смерть потерпілих від метанолу настає від зупинки дихання, набряку легень, мозку, колапсу або гострої ниркової недостатності.
Якщо хворий виживає можуть розвинутися характерні порушення зору - такі як прогресивне зниження гостроти зору, звуження полів зору, розширення зіниць, біль в очному яблуці та необоротна сліпота. Зіниці розширені і не реагують на світло, відзначаються гіперемія диска зорового нерва і набряк сітківки. Сліпота настає швидко, причому вона може виявитися тимчасовою або остаточною.
Діагностика на догоспітальному етапі ґрунтується на даних анамнезу та клінічних ознаках гострого отруєння. Ранні порушення зору і наявний запах формальдегіду в повітрі, що видихається - важливі діагностичні ознаки гострого отруєння метанолом.
Надання першої допомогивключає:виклик лікаря або доставки потерпілого до лікарні, забезпечення доступу свіжого повітря, збереження і передача лікарям продуктів, якими отруївся постраждалий.
При отруєнні метиловим спиртом невідкладна допомога полягає в промиванні шлунка содовим розчином. Хворому необхідно випити 600 – 800 мл.води і потім викликати блювоту (ложкою або шпателем подразнюють корінь язика). Подальша терапія проходить в реанімаційному або токсикологічному відділенні лікарні.
Лікування проводять упродовж 3 - 5 діб. Передчасне припинення лікування (при доброму самопочутті хворого) може викликати загострення інтоксикації та втрату зору навіть через декілька діб.
Госпіталізації підлягають також ті особи, які розпивали алкогольні напої разом з потерпілим, навіть при відсутності у них будь-яких проявів інтоксикації.